Вугман Ілля Семенович (Симонович) [20.07(01.08).1890, Одеса – 1962, Москва] – бібліолог, бібліографознавець, математик, педагог, організатор, теоретик і практик бібліотечної справи. Зробив помітний внесок у розвиток бібліотекознавства й бібліографії, розширення масштабів діяльності Одеської державної публічної бібліотеки (ОДПБ, нині – Одеська національна наукова бібліотека, ОННБ), формування одеської бібліотечно-бібліографічної школи, становлення книгозбірень у Причорноморському регіоні.

Початкову освіту здобув в Одеському міському шестикласному училищі, середню – у приватній чоловічій Одеській гімназії А. Юнгмейстера, яку закінчив із золотою медаллю (1909). У 1910–1916 рр. навчався на математичному відділенні фізико-математичного факультету Імператорського Новоросійського університету (нині – Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова), по закінченні якого здобув спеціальність викладача математики. Працював в Одеському військово-промисловому комітеті. В 1917 р. розпочав педагогічну діяльність викладачем математики на загальноосвітніх курсах В. Ґолдіна, згодом працював в Одеській торговельній школі та Одеському єврейському громадському комерційному училищі, де також керував бібліотекою цього закладу. Був членом Одеського бібліотечного товариства.

У 1920 р. очолив Бібліотечну секцію Одеського губернського відділу народної освіти, а також обіймав посаду інструктора з утворення бібліотек при Політичному управлінні Морських сил Чорного й Азовського морів. З 1 травня цього ж року став співробітником Одеської державної публічної бібліотеки (ОДПБ), де працював до квітня (за іншими джерелами – до червня) 1929 р., послідовно обіймаючи посади бібліотекаря, завідувача фізико-математичного відділу, помічника директора, з 1922 р. – виконувача обов’язків директора, а з квітня 1924-го по квітень 1929 р. – директора ОДПБ. У 1921–1923 рр. за сумісництвом виконував обов’язки уповноваженого Української книжкової палати (нині – Книжкова палата України) по Одеській (Миколаївській) губ. Впродовж 1923–1927 рр. брав активну участь у роботі громадської професійної організації –  Одеського бібліотечного об’єднання, де обирався членом президії

Пік бібліологічної діяльності І. Вугмана припав на 1920-і рр. У цей час він був одним з провідних діячів, причетних до розроблення організаційних засад побудови бібліотечної справи в УСРР. Брав активну участь як доповідач та дискусант в основних професійних нарадах, конференціях, з’їздах, де обговорювалися й вирішувалися проблеми радянського бібліотечного будівництва, формувались основи науки про бібліотеку: в Першій всеукраїнській нараді працівників книги (листопад 1923 р., Харків), Першому всеросійському бібліографічному з’їзді (грудень 1924 р., Москва), Першій конференції наукових бібліотек РСФРР (кінець 1924 р., Москва), Першій конференції наукових бібліотек УСРР (28–31 грудня 1925 р., Київ), Першому всеукраїнському з’їзді бібліотечних робітників (1–6 червня 1926 р., Харків), Другій всеросійській конференція наукових бібліотек (грудень 1926 р., Ленінград). Був учасником обговорень на цих форумах актуальних проблем нового бібліотечного будівництва.

Як відомий діяч бібліотечної справи отримав запрошення на конференцію Американської бібліотечної асоціації у Філадельфії (1926), на яку через політичні перешкоди не зміг поїхати.

Завдяки знанню іноземних мов (англійської, німецької, французької) І. Вугман одним із перших бібліотекознавців України вивчав бібліотечний досвід зарубіжних країн, зокрема Китаю. Його праця «Книга та бібліотека в старому та новому Китаї» (1928) була і досі залишається поодиноким дослідженням проблем китайської бібліотечної справи в українському бібліотекознавстві.

У доробку бібліотекознавця є й праці, присвячені аналізу роботи трьох великих книгозбірень Києва – Київського університету (нині – Наукова бібліотека ім. М Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка), Київської публічної бібліотеки (нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого) та Всенародної бібліотеки України (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).

Важливим є внесок ученого у вивчення історії бібліотечної справи України. Зокрема, у праці «95 лет жизни и деятельности Одесской Государственной Публичной библиотеки (1830–1925)» (1926) він висвітлив історію книгозбірні, охарактеризувавши її соціальну роль та внесок директорів закладу в його розвиток й удосконалення організації роботи.

Під керівництвом І. Вугмана ОДПБ у 1920-х рр. стала однією з найбільших бібліотек СРСР, в ній більше ніж утричі зросли показники кількості читачів і відвідуваності. Він зумів суттєво збільшити книжковий фонд закладу, вже в перший рік директорства (1924) домогтись отримання бібліотекою права на одержання безоплатного обов’язкового примірника творів друку, виданих у СРСР. За участю І. Вугмана в 1922 р. в ОДПБ було створено один із перших у СРСР і перший в Україні Музей книги, в якому зібрано рукописні книжки, інкунабули, палеотипи, видання 16–17 ст., рідкісні та бібліофільські друки 18–19 ст.

Водночас в ОДПБ був створений спеціальний відділ Ukrainica, де провадилася робота з україномовними виданнями, майже відсутніми в бібліотеці у дореволюційні часи. Крім одержання обов’язкового примірника творів друку, виданих у радянській Україні, І. Вугман вживав заходів для поповнення книгозбірні літературою, що виходила в різні часи на українських землях. Завдячуючи його зусиллям, у 1927 р. бібліотека одержала як подарунок значну кількість цінних українських видань зі Львова. Також отримувала українські друки з Чехословаччини, де діяли українські видавництва та бібліотеки.

З утворенням нових відділів Odessica та Moldavica, в яких акумулювалися профільні видання, активізувалася краєзнавча робота бібліотеки.

Згідно з постановою Наркомосу України (1924) ОДПБ була долучена до невеликого загалом кола наукових установ республіки, але залишилась у підпорядкуванні Головполітпросвіти. Лише в 1928-му вдалося домогтися переведення бібліотеки у відання Українського головного управління науковими установами при Наркомосі УСРР.

Значною заслугою І. Вугмана як директора ОДПБ стало розгортання під його керівництвом активної наукової діяльності. Бібліотека стала однією з перших серед публічних книгозбірень в Україні, де наукова робота була поставлена на високому рівні, зокрема, завдяки залученню до неї таких відомих згодом бібліотекознавців, як Є. Загоровський, Е. Оксман, С. Боровий, О. Алексєєв, Я. Берман, С. Шестериков, О. Тюнєєва. Наслідком активізації досліджень став випуск «Трудів Державної публічної бібліотеки в Одесі», де в серії «Бібліотекознавство» опубліковані, крім праць І. Вугмана, наукові студії О. Тюнєєвої українською, німецькою та французькою мовами, статті інших співробітників бібліотеки, матеріали до персональних бібліографічних покажчиків тощо.

Одним із першочергових завдань наукових бібліотек І. Вугман вбачав виведення їхньої діяльності на рівень сучасного бібліотечного знання, маючи на увазі запровадження сучасних технологій в організацію роботи цих закладів, а також належну підготовку для них бібліотечних кадрів. Підтримував ідею необхідності кооперування роботи наукових бібліотек із іншими книгозбірнями з метою кращого задоволення інформаційних потреб читачів.

І. Вугман активно працював над проблемами радянської державної й рекомендаційної бібліографії. Його статті та виступи були спрямовані на розроблення дієвих засобів поширення бібліографічної інформації. Регулярно публікував у місцевій пресі бібліографічні рекомендаційні огляди літератури з відомостями щодо її наявності у фонді бібліотеки, наведенням шифру кожного видання. З 1924 р. при ОДПБ діяв Бібліографічний семінар, учасники якого доповідали про свої проєкти та напрацювання. Практикувалися й спільні засідання Бібліографічного семінару та Українського бібліографічного товариства в Одесі (1928–1930), на яких розгорталися дискусії щодо напрямів розвитку бібліографії та її практичних завдань. На одному з них І. Вугман оприлюднив змістовну інформацію про праці одеських бібліографів і провідну роль С. Рубінштейна, обраного членом президії Бібліографічної комісії ВУАН.

За ініціативою бібліотекознавця в ОДПБ в 1926 р. розпочалося формування предметного каталогу за абетково-предметною структурою з метою якнайповнішого розкриття фондів бібліотеки для читачів. Після його створення докорінно поліпшилася довідково-інформаційна робота, що сприяло збільшенню кількості відвідувань бібліотеки та книговидач. Цей каталог існує в ОННБ й нині, а подібні предметні карткові каталоги й дотепер мають лише окремі наукові бібліотеки світу.

Значною заслугою І. Вугмана є наполегливе відстоювання ОДПБ як окремої установи, оскільки в 1920-х рр. здійснювалися непродумані спроби урядовців об’єднати книгозбірню з Одеською центральною науковою бібліотекою, Українською державною ім. Т. Шевченка, Єврейською науковою, Першою, Другою і Четвертою міськими та Центральною дитячою бібліотекою, що могло б призвести до хаосу в організації бібліотечної справи в місті.

Від другої половини 1920-х рр. посилилися тенденції перетворення бібліотек на заклади політосвіти, запроваджувалася цензура щодо книжкових фондів, їх регулярні т. зв. чистки від «ідеологічно шкідливої літератури». І. Вугман намагався протидіяти цим явищам в ОДПБ. Існують письмові свідчення про його обурення руйнацією книжкового фонду наукової бібліотеки, формування якого здійснювалося впродовж століття зусиллями кількох поколінь бібліотекарів і меценатів. «Вільнодумство», намагання захистити від переслідувань досвідчених бібліотечних працівників та позапартійність І. Вугмана призвели до його цькування з боку одеських чиновників з метою усунення з посади директора, попри його вагомий авторитет у бібліотечній галузі, про що свідчить, зокрема, внесення імені одеського вченого до довідкового видання «Наука и научные работники СССР : научные работники СССР без Москвы и Ленинграда» (Ленинград, 1928. – Ч. 6. – С. 71) із зазначенням галузі діяльності –  бібліотекознавство.

Проти І. Вугмана було розгорнуто кампанію тиску, у т.  ч. шляхом публікування на сторінках органу ЦК КП(б)У та Всеукраїнської ради професійних спілок газети «Пролетарій» фейлетонів «Портрет камергера» (від 12 грудня 1928 р.) та «Бібліотека іспанського короля» (від 4 січня 1929 р.) з ідеологічними наклепами на керівника бібліотеки. Рішенням спеціальної комісії з обстеження ОДПБ вченого було усунуто з посади директора (офіційно – з 1 квітня 1929 р.), а в книгозбірні розпочалася боротьба з т. зв. вугманщиною, спрямована на «чистку» безпартійних бібліотекарів та вихідців із дворян.

Протести і апеляції вченого проти свавільного звільнення успіху не мали. Відтак, рятуючись від переслідувань, І. Вугман із дружиною через кілька місяців виїхав до Москви. З вересня по листопад 1929 р. працював на посаді вченого керівника бібліотеки Інституту Маркса-Енгельса при ЦВК СРСР. Згодом очолював фундаментальну бібліотеку Московської сільськогосподарської академії ім. К. А. Тімірязєва. Маючи схильність до наукової, а не адміністративної роботи, пізніше був співробітником Інституту бібліотекознавства Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна, працював у Всесоюзній книжковій палаті, викладав на кафедрі бібліотекознавства у Московському бібліотечному інституті, де в 1935 р. став одним із перших трьох професорів. Деякий час працював викладачем математики у середніх школах Москви.

В библиотеках России и Украины : из материалов к отчету по командировке в Киев / И. Вугман // Нар. просвещениие. – 1922. – № 6–10. – С. 25–30.

Библиография в советской газете / И. Вугман // Изв. Одес. окружкома КПбУ, Окрисполкома и ОСПС. – 1923. – 8 февр.

Еще о советской библиографии / И. Вугман // Изв. Одес. окружкома КПбУ, Окрисполкома и ОСПС. – 1923. – 13 февр.

Библиотечные об’единения и ассоциация библиотек: (по поводу статьи т. Бажанова) / И. Вугман // Крас. библиотекарь. – 1925. – № 6. – С. 57–59.

Одесская Государственная Публичная Библиотека / И. Вугман // Библ. обозрение. – Ленинград. – 1925. – Кн. 1. – С. 100–104.

В мире книг: жизнь Одесской Публичной библиотеки / И. Вугман / Коммунист. – 1926. – 11 апр.

95 лет жизни и деятельности Одесской Государственной Публичной библиотеки (1830–1925) / И. С. Вугман. – Ленинград : [б. и.], 1926. – 19 с. – (Труды Государственной Публичной библиотеки в Одессе).

Одесская государственная публичная библиотека в 1926/27 г. / И. Вугман // Крас. библиотекарь. – 1927. – № 11. – С. 61–62.

Книга та бібліотека в старому та новому Китаї / І. Вугман. – Київ : [б. в.], 1928. – 14 с. – (Труди Державної Публічної бібліотеки в Одесі).

Библиографическая работа в Одессе / И. Вугман // Библиография. – 1929. – № 2. – С. 99–100.

За ленинский библиотечный план / И. Вугман // Крас. библиотекарь. – 1930. – № 2. – С.  2–18.

Центральное бюро учета и координации библиографической работы библиотек в 1944 году / Вугман И. С. // Библ. журнал. – 1944. – Бюл. № 4. – Л. 67–70.

О библиотечной терминологии / И. Вугман // Библиотекарь. – 1949. – № 2. – С.  24–27.

Организация работы по борьбе с отказами в удовлетворении  читательских  требований  на книги / Вугман И. С. // Библиотека СССР имени  В. И. Ленина. (Опыт работы). – Москва, 1952. – Вып. 1 (9). – С. 17–24.

Как сохранить государственную и общественную библиотечную книгу / И. Вугман // Библиотечные фонды в границах века: общие вопросы, комплектование, организация фонда, сохранность : [сб. ст.] / [ред.-сост. Ю. Столяров]. – Москва : журн. «Библиотека», 2013. – С. 413–415. – (Столетья вестник беспристрастный : юбилейная книжная серия, посвященная 100-летию журнала «Библиотека» ; т. ).

Памяти И. С. Вугмана // Библиотекарь. – 1962. – № 12. – С. 64.

Григорьев Ю. В. Илья Семенович Вугман / Ю. В. Григорьев // Григорьев Ю. В. и развитие советского библиотековедения : сб. науч. тр. – Москва : МГИК, 1987. – Вып. 76. – С.  00–124.

Григорьев Ю. В. Илья Семенович Вугман / Ю. В. Григорьев // Совет. библиотековедение. – 1987. – Вып. 2. – С. 76–79.

Одеська державна наукова бібліотека імені М. Горького (1829–1999)  : бібліогр. покажч. – Одеса : [б. в.], 2004. – 425 с.

Ківшар Т. І. Історія українсько-російських бібліологічних зв’язків у джерелах особового походження (20-ті рр. ХХ ст.) / Т. І. Ківшар, Т. В. Новальська // Укр. біографістика. – 2010. – Вип. 6. – С. 217–229.

Рикун И. Э. Время больших ожиданий. И больших разочарований: (20-е годы прошлого века в истории ОННБ имени М. Горького) // Наукова бібліотека: стратегія інноваційного розвитку : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 180-річчю ОННБ ім. М. Горького (Одеса, 24–25 верес. 2009 р.) / упоряд. М. В. Тетенко ; ред. І. С. Шелестович. – Одеса, 2010. – С. 148–170

Ківшар Т. І. Бібліотечна біографіка в контексті становлення радянського бібліотекознавства в Україні: діяльність Іллі Вугмана (1890–1929 рр.) / Т. І. Ківшар // Укр. біографістика. – 2012. – Вип. 9. – С. 26–64.

Левченко В. В. Єврейський вектор Одеси у розвитку бібліотечної справи СРСР у першій половині ХХ ст. : біоісторіогр. ракурс / В. В. Левченко // Вісн. Одес. нац. ун-ту. Сер: Бібліотекознавство, бібліографознавство,  книгознавство. – Одеса, 2017. – Т. 22, вип. 1 (17). – С. 109–114.